Прийняття законопроекта №5655 загрожує Миколаєву.

Прийняття законопроекта №5655 загрожує Миколаєву.



Останнім часом, майже всі ЗМІ розповідають про незадоволення органів самоврядування міст України проектом закону №5655.

Згідно законопроекту, місцеві органи самоуправління відсторонюються від дозвільної системи та контролю в питаннях нового будівництва в містах та селищах. Благородна за задумом ціль - зменьшення корупційних ризиків, що повсякденно переслідують Інвесторів в будівництво, з боку місцевих рад та виконавчих органів, насамперед обумовлюється наміром покращити інвестиційний клімат для розвитку підприємництва в сфері нового будівництва.

За задумом законодавців, зміни призведуть до різкого збільшення створення об’єктів нерухомості, збільшення будівельно-монтажних робіт, збільшення виробництва будівельних матеріалів, збільшення додаткових робочих місць, залучення коштів населення та бізнесу, активізацію кредитної політики банківської системи, тощо…

Законодавці в Києві планували зміни виходячи із інтересів Держави, а місцеві депутати та мери міст вкрай занепокоєні можливими проблемами в результаті прийняття цього закону

та його реалізацією. На їх думку зміни призведуть до повного хаосу, підвищать корупційні ризики, призведуть до захаращення міст недоцільними будовами, нанесуть невідворотних втрат історичній спадщині, та збільшення недовіри громадян до влади в цілому.

Чому так вийшло, і що загрожує містам, звернемося до матеріалів ЗМІ.







Що змінюється на будівельному ринку, хто за що відповідає?

Новий законопроект №5655, покликаний врегулювати будівельний ринок, викликав гостру дискусію. Серед противників — мери, архітектори, активісти.

В разі підписання президентом законопроєкту правила роботи докорінно будівельного ринку докорінно зміняться. Процеси мають стати автоматичними – система самостійно перевірить легальність усіх документів забудовника відповідно до реєстрів та надаватиме дозволи на будівництво.



Головний промоутер законопроекту, керівниця партії Слуга народу Олена Шуляк в інтерв’ю Радіо NV розповіла, що кожен учасник будівельного процесу — чиновник, забудовник, архітектор, спеціаліст з відділу охорони культурної спадщини, представник Національної поліції матиме свій електронний підпис. І засвідчуватиме будь-яку дію в електронній системі. «Видає чиновник містобудівні умови та обмеження — конкретний чиновник підписує цей документ. Завантажує до системи проєктну документацію архітектор — він підписує цю проєктну документацію. Тобто кожна людина буде чітко визначена і вона потім нестиме відповідальність за свої дії або бездіяльність», — каже вона.

Але усе це не стосується замовників будівництва, які не несуть жодної відповідальності. Експерти припускають, що документ може лобіювати екс-заступник міністра розвитку громад та територій, а нині депутат від ОПЗЖ Дмитро Ісаєнко. Йому приписують контроль над будівельною компанією Perfect Group.



Забудовники можуть складати договори на контроль за будівництвом із приватними компаніями. Для цього останнім необхідно отримати ліцензію в Міністерстві розвитку громад та територій і застрахувати свою роботу, суму визначатиме Кабінет Міністрів. Робота архітекторів не страхується, тому у разі виникнення помилки експертам доведеться компенсувати збитки самостійно.



Процесом керуватиме новий орган — Містобудівна палата, яка підпорядковується Міністерству розвитку громад та територій. Саме цей орган контролюватиме ринок — видаватиме ліцензії архітекторам, інженерам, приватним контролюючим структурам, а також накладатиме штрафи. Причому, як кажуть в Архітектурній палаті, розмір найменшого штрафу складає 30 прожиткових мінімумів, а це 80,5 тис. грн. І накласти його можуть за будь-яке формальне порушення, яке можливе через суперечливість законодавчих норм. Міністерство розвитку громад та територій об'єднують з міністерством інфраструктури під керівництом Олександра Кубракова, тож останній контролюватиме велику галузь. Нагадаємо, саме Кубраков в якості голови Укравтодору очолював Велике будівництво.



Органи охорони культурної спадщини мають 14 днів для погодження документації забудовника, цей термін можна продовжити ще на 10 днів. Якщо відповіді немає, то діє принцип мовчазної згоди і рішення вважається наданим. Таку норму вітають забудовники, які роками намагаються отримати дозвіл від органів охорони культурної спадщини. Проти — архітектори, які вважають, що міста можуть втратити об’єкти охорони культурної спадщини.



Усі норми ухвалив парламент у середині грудня. Президент Володимир Зеленський поки не озвучив свого рішення.



2

Чи готові до нових правил роботи міста?

Ні. Бо в більшості міст немає актуальної містобудівної документації — Генеральних планів розвитку територій, тобто актуальних даних, які можна внести у систему. Наприклад, Київ розвивається за планом, що був затверджений у 2002-му, а розроблений у 1997 році. Щоб отримати право користування на землю чи дозвіл на будівництво девелопери розробляють Детальні плани територій (ДПТ), в яких прописувались нові параметри забудови. «Коли в тебе застарілий генеральний план, коли ти всі положення генерального плану можеш уточнювати детальними планами територій, тому що ти так домовився з забудовниками, тобі так вигідно і так хочеться жити. Тому і не розробляються актуальні генеральні плани», — каже Шуляк про причини критики законопроекту з боку мерів міст.



Для розробки та затвердження містобудівної документації потрібно декілька років. І поки незрозуміло, як ринок працюватиме увесь цей час. Окрім того, в деяких містах третина земельних ділянок не внесена до електронного земельного кадастру і також створюватиме проблеми. В законопроєкті не прописана відповідальність реєстраторів за те, що інформація не була внесена до системи або допущені помилки.



Міста не зможуть займатись гармонійним розвитком територій. Бо не впливатимуть на зовнішній вигляд об’єкту, особливо це важливо для центральної частини міст, а також його призначення. В містобудівних умовах та обмеженнях можна вказати лише висотність, щільність забудови та відстань від вулиць. А буде це торговий центр, магазин чи склад — вирішуватиме власник землі. Архітекторам не подобається, що замовник будівництва отримує всі права на розроблену ними документацію, і можете вносити у неї зміни. Однак не несе за це жодної відповідальності.



3

Чи зникнуть нелегальні забудови?

Ні. Місцева влада не може зупиняти самочинне будівництво, а лише його фіксувати. А надалі потрібно звертатися до суду або до Містобудівної палати, яка непідконтрольна місцевим адміністраціям. В законопроєкті не зазначено, що власники будівельних компаній не можуть створювати афільовані приватні контролюючі організації. І якщо так станеться, останні можуть не повідомляти про порушення норм під час будівництва. Після завершення робіт юридичну особу можна ліквідувати, а усі збитки виплатить страхова компанія.

Проте Олена Шуляк нагадує, що нинішня система, коли у міст є важелі для зупинки робіт на майданчиках, не страхує від появи нелегальних об’єктів і як приклад наводить усім відомий «монстр на Подолі».



У законопроєкті передбачена й легалізація незаконно збудованих об’єктів. Якщо власник земельної ділянки не заперечує проти самочинної будівлі на його території і в суді встановлено можливість її існування (відсутність порушень прав третіх осіб, ризиків виникнення аварійної ситуації, узгодження з цільовим призначенням земельної ділянки тощо), об’єкт можна ввести в експлуатацію. Його власником стане землекористувач, а забудовник отримає компенсацію.



4

Які є запобіжники для боротьби із корупцією?

Розробники законопроєкту кажуть, що прозора робота цифрової системи дозволів зробить корупцію неможливою. Однак багато рішень прийматиме підконтрольна уряду Містобудівна палата – накладати чи ні величезні штрафи, кому з приватних компаній видавати ліцензії. І це може створити корупційні ризики.



5

Чи є ризики монополізації ринку?

Так. Бо усі рішення прийматимуться в одному місці — Містобудівній палаті. Незрозуміло, скільки часу займатиме розгляд скарг чи отримання ліцензій, наскільки прозорим буде цей процес. Не виключено, що деякі учасники ринку спробують «домовитись». Невідомо також, хто увійде до її складу.



P.S.



Як бачимо проблема існує.

В такій ситуації потрібно - зупинитись, визначити всі Сторони які до цього законопроекту мають пряме відношення, провести обговорення всіх недоречностей які провокують, провести обговорення що заважає Інвесторам, внести потрібні зміни і тільки після цього прийняти його на потребу всього Суспільства.

Закони, які приймаються на тлі розбіжностей - Ніколи працювати не Будуть.

Держава від цього тільки програє.







П.Л. Мойсол